Стрейч-плівка: первинна чи вторинна, і як обрати товщину для обмотки палет

Стрейч-плівка здається простим витратним матеріалом, поки не доводиться зіштовхнутися з розривами під час транспортування, нестабільним вантажем на палеті або зайвими витратами через неправильно підібрану товщину. Розберемося, чим відрізняється первинна плівка від вторинної, і яку товщину обирати залежно від типу вантажу.

Первинна vs вторинна стрейч-плівка: у чому різниця

Первинна стрейч-плівка (Prime/Virgin)

Виготовляється зі 100% первинної сировини — лінійного поліетилену низької щільності (LLDPE) без домішок вторинної переробки. Її головні переваги:

• висока прозорість, що дозволяє легко ідентифікувати вантаж без розпаковки;
• максимальна еластичність (розтяжність до 200–300%), завдяки чому можна використовувати менше матеріалу для того ж рівня фіксації;
• рівномірна товщина по всій довжині рулону без слабких місць.

Первинну плівку обирають для пакування харчової продукції, фармацевтики, а також вантажів, де важлива презентабельність та прозорість упаковки.

Вторинна стрейч-плівка (Recycled)

Виробляється з додаванням переробленої сировини, через що має нижчу прозорість (легкий сірий чи каламутний відтінок) і меншу розтяжність. Головна перевага — нижча ціна за той самий метраж. Вторинну плівку раціонально використовувати для:

• вантажів, де прозорість не критична (будматеріали, техніка в коробках);
• внутрішньоскладського переміщення;
• вантажів із гострими кутами, де все одно очікується підвищений видаток плівки.

Як обрати товщину плівки

Товщина стрейч-плівки вимірюється в мікронах (мкм) і безпосередньо впливає на міцність обмотки та витрату матеріалу.

• 17–20 мкм — стандартна товщина для більшості палетованих вантажів середньої ваги. Оптимальне співвідношення міцності та економічності завдяки високій розтяжності, яка компенсує меншу товщину.
• 23–25 мкм — застосовується для вантажів з нерівною поверхнею, гострими кутами або підвищеною вагою, де ризик проколу плівки вищий.
• 30 мкм і вище — використовується для ручного обмотування без стретч-машини, оскільки товща плівка простіше піддається розтягуванню руками і менше рветься при нерівномірному натягу.

Ручна чи машинна обмотка: на що це впливає

Якщо на складі є палетообмотувальна машина, варто обирати плівку з максимальною розтяжністю (17–20 мкм преміум-класу) — машина забезпечує рівномірний натяг, і тонша плівка зі стабільною подачею дає економію до 30–40% матеріалу порівняно з ручним способом. Для ручної обмотки логічніше брати дещо товщу плівку (23 мкм+), оскільки контролювати рівномірний натяг вручну складніше, і тонка плівка частіше рветься.

Кольорова та технічна плівка

Окрім прозорої плівки, існує кольорова (найчастіше чорна або чорно-біла) — вона застосовується, коли вантаж потрібно захистити від УФ-випромінювання під час тривалого зберігання на відкритому повітрі, або коли потрібно приховати вміст палети з міркувань безпеки чи конфіденційності.

Типові помилки при виборі плівки

1. Економія на товщині без урахування форми вантажу. Тонка плівка на вантажі з гострими кутами (профілі, коробки з кутами) призводить до розривів і перевитрати матеріалу на повторну обмотку.
2. Ігнорування розтяжності. Дешева плівка з низькою еластичністю потребує більшої кількості шарів для тієї ж фіксації, що в результаті виходить дорожче за якісну.
3. Неправильний підбір ширини рулону під розміри палети — надто вузька плівка залишає незахищені ділянки, надто широка — це зайві витрати.

Вибір стрейч-плівки залежить від трьох факторів: типу вантажу, способу обмотки (ручний/машинний) та вимог до презентабельності упаковки. ТОВ ТД «Фінтрейд» пропонує первинну прозору стрейч-плівку різної товщини від 20 мкм — ви можете підібрати оптимальний варіант під ваш тип вантажу та отримати консультацію щодо необхідної кількості на палету.