Стрейч-плівка здається простим витратним матеріалом, поки не доводиться зіштовхнутися з розривами під час транспортування, нестабільним вантажем на палеті або зайвими витратами через неправильно підібрану товщину. Розберемося, чим відрізняється первинна плівка від вторинної, і яку товщину обирати залежно від типу вантажу.
Виготовляється зі 100% первинної сировини — лінійного поліетилену низької щільності (LLDPE) без домішок вторинної переробки. Її головні переваги:
Первинну плівку обирають для пакування харчової продукції, фармацевтики, а також вантажів, де важлива презентабельність та прозорість упаковки.
Виробляється з додаванням переробленої сировини, через що має нижчу прозорість (легкий сірий чи каламутний відтінок) і меншу розтяжність. Головна перевага — нижча ціна за той самий метраж. Вторинну плівку раціонально використовувати для:
Товщина стрейч-плівки вимірюється в мікронах (мкм) і безпосередньо впливає на міцність обмотки та витрату матеріалу.
Якщо на складі є палетообмотувальна машина, варто обирати плівку з максимальною розтяжністю (17–20 мкм преміум-класу) — машина забезпечує рівномірний натяг, і тонша плівка зі стабільною подачею дає економію до 30–40% матеріалу порівняно з ручним способом. Для ручної обмотки логічніше брати дещо товщу плівку (23 мкм+), оскільки контролювати рівномірний натяг вручну складніше, і тонка плівка частіше рветься.
Окрім прозорої плівки, існує кольорова (найчастіше чорна або чорно-біла) — вона застосовується, коли вантаж потрібно захистити від УФ-випромінювання під час тривалого зберігання на відкритому повітрі, або коли потрібно приховати вміст палети з міркувань безпеки чи конфіденційності.
Вибір стрейч-плівки залежить від трьох факторів: типу вантажу, способу обмотки (ручний/машинний) та вимог до презентабельності упаковки. ТОВ ТД «Фінтрейд» пропонує первинну прозору стрейч-плівку різної товщини від 20 мкм — ви можете підібрати оптимальний варіант під ваш тип вантажу та отримати консультацію щодо необхідної кількості на палету.