Пластик та екологія

Безперечно, всі чули про шкоду пластику для екології. Насамперед проблема пов'язана з багатовіковим процесом розкладання. Однак такий аргумент можна вважати досить однобоким, який не враховує інші фактори. Наприклад, те, що період розкладання скляної тари може досягати тисячі років, а виробництво паперу, який часто розглядають як альтернативу пластикової упаковки, може завдавати екології більшої шкоди. Тому варто розглянути це питання з різних сторін.

Основні протиріччя

Якщо говорити про період повного розкладання, то справді цей період для паперу становить лише 2 роки, а для заліза – 10 років. В той час як:

• пластик повністю розкладається довше за сотню років;
• підгузки – до 500 років;
• алюмінієва тара – 500 років;
• скло – 1000 років.

У той же час, якщо говорити про виробництво, то для виробництва лише паперу в усьому світі щорічно вирубується приблизно 125 мільйонів дерев. І це без урахування деревини, яка використовується в інших цілях.

При цьому на виробництво паперової упаковки витрачається вчетверо більше енергоресурсів, ніж виготовлення пластикових пакетів. Та й технологічні процеси на паперових комбінатах далеко не завжди цілком нешкідливі для екології.

Якщо ж розглядати життєвий цикл паперового пакету, щоб зіставити його вплив на навколишнє середовище з виробом із пластику, його потрібно повторно використовувати не менше трьох разів. Але з огляду на експлуатаційні властивості упаковки з паперу, зробити це буде досить складно.

У свою чергу, пакети із пластику є виробами тривалого користування, що не потребують знищення лісів. Їх виробляють із продуктів, супутніх видобутку нафти, мінімізуючи таким чином її вилучення з надр. При цьому перевага експлуатаційних якостей пластику над властивостями паперу не викликає сумнівів.

Але знову про екологію

При всьому вищесказаному, будь-які види упаковки, що потрапляють на звалище, завдають шкоди навколишньому середовищу, будь то пластик, скло, метал або папір. При цьому деякі вироби можуть бути використані повторно, а максимальна частина цих матеріалів підлягає вторинній переробці, що дозволяє суттєво скоротити кількість відходів, а значить і розміри шкоди, що завдається природі. І перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Це роздільне збирання сміття для подальшої переробки кожного виду. І пластик, у плані повторного використання та переробки, є одним із найбільш зручних матеріалів.

Що робити з тарою після сезону: три сценарії

Найбільший вплив на те, який зі сценаріїв спрацює, дає рішення, ухвалене задовго до сезону — при виборі щільності тари. Мішок, який доїхав цілим, можна використати повторно або здати. Мішок, який розійшовся на перевантаженні, іде на утилізацію разом із частиною продукції. Як підбирати щільність під вагу фасування — у статті про щільність поліпропіленового мішка.

Дивитись: біг-беги, мішки поліпропіленові.