Про що розповість трикутник на пластиковій упаковці

Багато користувачів не звертають увагу на маркування пакувальних матеріалів, у вигляді маленького трикутника з трьох часто зелених стрілок і цифри всередині нього, який несе чимало корисної інформації. Але це просте маркування дозволяє дізнатися:

• вид пластику, з якого виготовлено упаковку;
• чи можна використовувати виріб повторно;
• чи підлягає пластик переробці та яким чином.

Що містить маркування?

Насамперед наявність самого трикутника, де кожна стрілка відповідає одному з циклів «життя» виробу – виготовлення, застосування та утилізації, вже вказує на можливість переробки матеріалу. Крім того, він може інформувати про те, що у виробництві виробу вже використовувалася вторинна сировина.

Це досить важливий фактор, оскільки повторна переробка досить важлива для екології, що дозволяє уникнути серйозного забруднення ґрунту, води та локальних екосистем.

Але основну інформацію містить цифра всередині трикутника, яка є своєрідним міжнародним кодом. Цифровий код охоплює практично всі матеріали, що використовуються для пакування, але перші сім віддані саме пластику.

Крім того, цифрова інформація дублюється відповідною абревіатурою.

Як читати маркування?

Отже, про що повідомляє маркування:

• цифра 1 та абревіатура PET вказує на те, що упаковка виконана з поліетилентерефталату – прозорого матеріалу, який використовується, наприклад, для виготовлення одноразових пляшок та контейнерів для харчових продуктів. Такі вироби не рекомендуються для повторного використання, але піддаються екологічній переробці;
• 2 HDPE – високощільний поліетилен для непрозорої молочної тари, косметичних засобів та побутової хімії. Він безпечніший і хімічно нейтральний, ніж PET, і добре переробляється;
• 3 PVC – полівінілхлорид, що підходить для пакування косметики, медикаментів та плівки. Він більш токсичний, ніж PET та HDPE, а також дуже важко переробляється;
• 4 LPDE – низькощільний поліетилен для харчової плівки та пакетів. Його важко назвати екологічним через складність в утилізації;
• 5 РР – поліпропілен – ймовірно, найбезпечніший вид пластику, що відрізняється повною хімічною нейтральністю. З нього роблять харчові контейнери та ємності для напоїв, харчову плівку та мішки для різної сировини. Але його також беруть не всі підприємства з переробки;
• 6 PS – полістирол, з якого роблять одноразовий посуд та лотки для яєць. Його вважають токсичним і тому тривалий контакт із продуктами небажаний;
• 7 OTHER – полімерні суміші з невизначеною безпекою, які не підлягають переробці.

Чому на тканому мішку трикутника зазвичай немає

Маркування переробки друкують на твердій тарі й на плівці. На тканому поліпропіленовому мішку його здебільшого не буває — і це не порушення, просто на такій поверхні його ніхто не наносить. Визначати матеріал доводиться інакше.

Практичний висновок для складу: сортувати тару треба не за маркуванням, якого немає, а за виглядом. Тканина — в один мішок, плівка — в інший. Змішана фракція приймається дешевше або не приймається взагалі.

Дивитись: мішки поліпропіленові, стрейч-плівка, біг-беги.